До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою звернувся громадянин Г., 1936 року народження, про розірвання спадкового договору, який був укладений 21 серпня 2010 р. між ним та його донькою К.   

Відповідно до умов договору, який був посвідчений державним нотаріусом, в разі смерті позивача, відповідачка набуває право власності на ½ частку квартири. Натомість, відповідачка взяла на себе обов’язки забезпечувати позивача ліками згідно рецептів лікарів незалежно від їх вартості, оскільки позивач є людиною похилого віку, має багато захворювань. Проте, відповідачка з березня 2022 року виїхала зі Слов’янська і не виконує своїх обов’язків. Увесь цей час позивача доглядає син.

Г. просив суд розірвати спадковий договір між ним та донькою, стягнути з відповідачки на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн та витрати на юридичну допомогу в розмірі 5 000 грн.  

За заявою відповідачки справа розглядалась без її участі. 

З'ясувавши всі фактичні обставини, зважаючи, що позивачем не представлено належних доказів невиконання спадкового договору відповідачкою, Слов’янським міськрайонним судом Донецької області відмовлено Г. у задоволенні його позовних вимог. Позивачем Г. не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивач Г. звертався до відповідачки К. з повідомленням про необхідність забезпечувати його ліками, згідно рецептів лікарів, а відповідачка К. ухиляється від виконання договору та не забезпечує придбання необхідних ліків. Доводи позивача Г. про те, що відповідачка К. з березня 2022 року виїхала зі Слов'янська не можуть бути самостійною підставою для розірвання спадкового договору, оскільки сторонами не узгоджувалось умов щодо обов`язкового забезпечення позивача необхідними ліками саме за особистої присутності відповідачки у місті Слов`янську Донецької області. У стягненні витрат по сплаті судового збору за подання позивачем вказаного позову до суду та витрат на професійну правничу допомогу також відмовлено. 

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.07.2024 року рішення Слов’янського міськрайонного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду касаційну скаргу представника Г. також залишено без задоволення. Заочне рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 16.02.2024 року залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили, є остаточною та не підлягає оскарженню.